ЯК говорити з дітьми про ГОЛОДОМОР

Малюємо скриню цінностей
До Дня пам’яті жертв голодоморів вихованці літературного клубу «Книжкові блогери» Інформаційно-творчого агентства “ЮН-ПРЕС” Київського Палацу дітей та юнацтва читали й обговорювали книжку Катерини Єгорушкіної «Скриня» 📚.
Письменниця нещодавно розповідала вихованцям, що написала цю книжку через особисту історію – дві рідні сестри її бабусі загинули під час голодомору на Кубані. До того ж у її шкільні роки тема голодомору проговорювалася в дусі «ах, ви не цінуєте хліб, а дивіться, як ваші предки не мали, що їсти, давайте це все швиденько цінувати».
Авторка вважає, що такі розмови не працюють, а тільки відштовхують, потрібно говорити через емпатію, передусім через ❤ особисті історії.
Авторка не травмує дітей страшними фактами про голодомор, а вводить позитивний образ і символіку скрині📦: «Скриня – це такий образ того, куди українці складають свої скарби – не лише матеріальні, а й нематеріальні, тобто нематеріальні скарби – це наші цінності, які ми можемо вистояти в складних життєвих обставинах, наприклад, взаємодопомога, любов, взаємопідтримка, цінність, наша національна ідентичність, мова, культура, окрім того, що там складались вишиванки, рушники, ікони, намиста, цілюще зілля, різні прикраси».
На скрині намальоване дерево роду як символ життя🌻, а сама скриня має подвійне дно, в якому зберігається те, завдяки чому сім’я вижила.
Це книжка про неймовірну стійкість і незламність українського народу та дар життя, який передали нам наші предки. І ми маємо це пам’ятати – тому й запалюємо свічку пам’яті на вікні 💥.
Також Катерина розробила авторську казкотерапевтичну методику за книжкою «Скриня», якою вихованці скористалися на занятті – малювали скрині і говорили про видимі та невидимі скарби.
АВТОРСЬКА МЕТОДИКА КАТЕРИНИ ЄГОРУШКІНОЇ (за «Скринею»):
✴На своїх зустрічах із дітьми читаємо «Скриню», говоримо про історичний контекст, відповідаємо на запропоновані питання (вони є на листівці до книжки).
✴Далі через метафору скрині проговорюємо тему скарбів: видимих (прикраси, вишиванки, рушники, монетки…) і невидимих (любов, памʼять, життя, національна ідентичність…).
✴Діти малюють свої скрині й ті скарби, які допомагають їм відчувати силу.
✴Та неодмінно в кожну скриню кладемо якісь невидимі цінності – ті, що живлять серце й наснажують жити.
👉ПІДКАЗКИ, як це втілити технічно:
1. Роздрукувати світлини чи малюнки українських скринь із різних регіонів.
2. Розповісти про унікальну символіку української скрині.
3. Роздрукувати папірчики з позначенням (словом чи малюнком) невидимих скарбів – наших цінностей (любов, взаємодопомога, дружба тощо). Старші діти можуть самі їх написати.
4. Діти обиратимуть їх і клеїтимуть на свої намальовані скрині.
5. Можна взяти за основу картонні коробочки й обклеїти їх мальованими орнаментами. Тоді скрині будуть обʼємними.
Важливо, щоб через поробку чи малюнок ми зміцнювали позитивні образи, а не трагічні!
Окрім того, можна виготовити власноруч із листів вощини Свічку Пам’яті і запалити її зі словами «Дякую моїм предкам, що передали вогник життя».