Життя триває навіть під час війни. І зараз, як і в мирний час, кожен може постити те, що вважає за потрібне.
Ми не несемо відповідальність за те, яку реакцію це викличе в інших людей. Наприклад, родина переїхала в іншу країну і може викласти фото з морозивом — хтось буде радіти, що людина в безпеці, хтось пройде повз, а хтось почне ображати людину за таке фото.
Кожна реакція — це про особу, яка цю реакцію проявляє. Якщо в когось це викликає наплив обурення, агресії, людина починає ображати іншу людину — це завжди про переживання читача. Наприклад, хтось із рідних зараз на фронті, й вони не дозволяють собі радіти.
Зараз люди постять більше природу, небо. Майже ні в кого немає фото щасливих моментів: всі зараз в тривозі та смутку. А навіть якщо трапляється радість — соромляться нею ділитися, бо хвилюються про те, «а що подумають інші» та «яке я маю право говорити про хороше, коли навколо війна». Але це хибні думки. Концентрація на хорошому дає позитивний ресурс. Добре також постити щось гарне та підтримуюче з минулого. Чим більше позитиву й підтримки — тим краще.
Неетично постити те, в чому людина не розбирається. Наприклад, багато хто зараз намагається проаналізувати події, описати політичні зміни й видати це за істину. Важливо пам’ятати, що є сфери, в яких ми мало що розуміємо (навіть, якщо читали про це книжки), і є події та рішення, на які ми ніяк не можемо вплинути.
Але і дорослі, і діти повинні знати, шо ні в якому разі не можна показувати в соціальних мережах.🇺🇦🇺🇦🇺🇦