“Камені Спотикання” як нагадування про “Ніколи знову”

“Штольперштайне (німецькою – stolpersteine) – бетонна бруківка розміром 10×10 см, з латунним покриттям. По металу надпис з іменем та роками життя людини, знищеної, або переслідуваною нацистами”.
За сухими зведеннями інформаційного повідомлення важко осягнути рівень символизму та важливість проєкту Stolperstein, який започаткований німецьким митцем Гюнтером Демнігом у 1996 році.
Але ключове гасло – НІКОЛИ ЗНОВУ – змушує нас осягнути жахіття Голокосту часів Другої світової війни. Це наша відповідальність пам’ятати про людей, які постраждали від терору фашизму. Пам’ятати про жорстоко вбитих, а також про тих кого було врятовано, і тих хто допомагав вижити іншим. Історії людей мають бути публічними, їх імена повинні лишатися в нашій пам’яті.
Статистика нагадує, що станом на грудень 2019 року у світі було закладено приблизно 80 000 «штольперштайнів». В нашій країні «Камені Спотикання» можна знайти у Рівному (п’ять каменів були встановлені у 2018 році) та Переяславі-Хмельницькому (6 каменів встановили у 2009 році та ще 3 – у 2017-му).
30 вересня цього року stolpersteine, присвяченій мешканці Києва Людмилі Ткач, встановлений в столиці України.
Сьогодні, 5 жовтня “Камень Спотикання” закладено на честь Раїси Майстренко.
“Тут жила РАЇСА МАЙСТРЕНКО дів. Лимарева нар. 1938 Заарештована 29.9.1941. ВРЯТОВАНА. Вижила переховуючись” – цей надпис вкарбований у металеву табличку.
У трирічному віці Раїса Вадимівна пройшла крізь пекло Бабиного Яру й залишилась живою. Тисячам людей так не пощастило, вони не змогли втекти і зустріли свою смерть у Бабиному Яру.
Увага викладачів та вихованців Київського Палацу дітей та юнацтва до життя та діяльності Раїси Майстренко не випадкова. Адже багато років своєї професійної діяльності Раїса Вадимівна присвятила позашкільному вихованню. Впродовж 33 років хореограф Раїса Майстренко успішно керувала народним дитячим ансамблем танцю “Оболонь” в
ЦТДЮ Оболонського р-ну, м. Київ .
Й лише нещодавно, у поважному віці завершила викладацьку діяльність, а свій вільний час зосередила на громадських та ветеранських справах.
Додамо, що проєкт реалізується з ініціативи Посольства Федеративної республіки Німеччина в Києві. Освітня та наукова складові проекту здійснюються Українським центром вивчення історії Голокосту. Проєкт реалізується за підтримки Київської міської ради та у співпраці з Фундацією Каменів Спотикання (Stolpersteine Foundation) та Ґюнтером Демнігом.