Що ми передаємо дітям, коли світ навколо змінюється через війну? Як навчити молодь не лише витримувати виклики, а й творити майбутнє? Саме на ці запитання відповідає проєкт «Уроки війни», започаткований Київським Палацом дітей та юнацтва за підтримки Департаменту освіти і науки КМДА.
Третій рік поспіль він об’єднує покоління навколо осмислення досвіду війни, формування громадянської відповідальності та бачення сильної, демократичної України після перемоги. У 2026 році фокус проєкту зосереджений на позашкільній освіті, як просторі довіри, діалогу та стійкості.
Саме тут діти й дорослі вчаться говорити про складне, трансформуючи травму в ресурс для розвитку.
Програма заходу, модерацію якого здійснював креативний продюсер КПДЮ Віктор Книш, побудована у форматі трьох хвиль діалогу:
«Ідентичність і патріотизм», де йшлось про гідність, вибір і моральну зрілість.
«Позашкілля – платформа діалогу поколінь» присвячена дискусії про безпечне середовище, де педагог стає фасилітатором довіри.
«Молодіжні ініціативи для стійкості громад» – про практичні кейси, що змінюють реальність.
Серед спікерів: освітяни, психологи, ветерани, громадські діячі, молодь. Вони не лише ділились власним досвідом, а створювали нову культуру пам’яті, відповідальності та єдності.
У блоці про ідентичність і патріотизм відбулася жвава дискусія між директором КПДЮ Оксаною Добровольською та Головою Українського інституту національної пам’яті Олександром Алфьоровим. Спікери наголосили: сенси, вибір і гідність – це основа нашого усвідомлення себе як нації.
Начальник відділу позашкільної освіти Департаменту освіти і науки КМДА Вікторія Ткаченко говорила про важливу роль позашкілля, наголошуючи, що у найскладніші часи педагоги єдиним освітнім фронтом забезпечують ментальну підтримку дітям та їхнім рідним і близьким: «Якщо ми бачимо щирі усмішки дітей, значить ми працюємо недарма».
Директор ліцею №179 Ірина Бойко: «В освіті працюють подвижники, які відчувають відповідальність за все та мають супер стійкість, але якщо ми не будемо чути один одного, ми не досягнемо успіху у вихованні дітей».
Надзвичайно емоційним епізодом «Уроків війни» стало відвідування унікальної фотовиставки «Нескорені: моє життя під час війни», на якій представлені світлини наших колег, рідних, близьких, вихованців Палацу та їхніх батьків. Фото, що зроблені не для глянцю, і через роки красномовно говоритимуть:” Ми вистояли. Ми не здалися. Ми зберегли себе”.
Акценти проєкту «Уроки війни» зосереджені не на втратах (хоча, безумовно, ми пам’ятаємо кожну жертву злодіянь російських окупантів ), а на силі українського народу. Проєкт декларує: із болю народжується стійкість, а з діалогу – майбутнє. Україна відбудовується не лише цеглою та бетоном, а й зусиллями людей, які вірять, діють і не здаються.