Ігор Осташ, директор Дипломатичної академії України при МЗС імені Генадія Удовенка особисто зустрів слухачів МДА, одразу задавши тон розмові словами про незламність країни та відповідальність за майбутнє, над яким ми думаємо й працюємо навіть у непрості часи.
Зустріч стала особливою ще й тому, що, як зауважив директор академії, у світі майже немає прикладів, де поруч існують і Велика Дипломатична Академія, і Мала. Саме в цьому він побачив унікальність ініціативи МДА – як проєкту, що дає молоді ранню можливість усвідомлено обрати шлях дипломатії та готуватися до нього не теоретично, а через живий досвід.
Ігор Іванович поділився власною історією. Він зізнався, що, як і багато слухачів МДА, мріяв стати дипломатом, але його шлях до дипломатії почався не з профільної освіти, а з науки. Цей приклад став важливим сигналом для молоді: до дипломатії ведуть різні дороги, і жодна з них не є «неправильною», якщо є наполегливість, цікавість і готовність працювати.
У розмові директор неодноразово наголошував на важливості вивчення мов – як інструменту, що допомагає долати бар’єри між народами, культурами та державами. Саме мови, за його словами, відкривають можливість не лише говорити, а й бути почутими.
Слухачі МДА почули про дипломатичний досвід Ігоря Івановича як Посла України в Канаді та Лівані. Він розповів про роль української діаспори в Канаді, її вплив на культуру й економіку країни, а також про підтримку України в різних державах на початку повномасштабного вторгнення. Особливо вразила історія про Ліван, столицею якого пронесли сорокаметровий український прапор на знак солідарності з нашою державою.
Окремо говорили про культуру як інструмент дипломатії. Директор згадав переклади української літератури арабською мовою – творів Сковороди, Стуса, Лесі Українки, Ольги Кобилянської та навіть «Кобзаря». Для слухачів це стало прикладом того, як культура працює на міжнародному рівні не менш потужно, ніж політичні заяви.
Зустріч швидко перетворилася на справжній діалог. Ігор Іванович ставив непрості запитання – про Конституцію України, ОБСЄ, «Велику сімку», обсяг української діаспори у світі, значення слова «пектораль» та навіть про те, на якій книзі присягають президенти України. Підготовка слухачів Малої Дипломатичної Академії приємно здивувала пана директора: відповіді звучали швидко, впевнено й аргументовано.
Майбутні дипломати також мали власне запитання – складне й принципове: що є кращим гарантом української державності – збройні чи дипломатичні сили? Відповідь професійного дипломата була чіткою й однозначною: Збройні Сили України. Саме вони сьогодні дають можливість дипломатії працювати й захищати інтереси держави на міжнародній арені.
На заході також була присутньою президентка Міжнародного жіночого клубу Києва Мері К Леонард. Майбутні дипломати обмінялися подарунками з приймаючою стороною та поважною гостею, заклавши фундамент майбутнім тристороннім відносинам.
Ця зустріч стала для майбутніх дипломатів не лише знайомством із новим директором, а й живим прикладом того, як поєднуються знання, культура, служіння та відповідальність. Вона ще раз показала, що дипломатія – це шлях, який починається з мрії, формується через освіту й досвід, і завжди тримається на гідності та любові до своєї країни.