На навчально-тренінговому виїзді команди, що змагаються за Офіс Юного Мера, презентували власні проєкти та вперше побачили їх очима інших. Після кожної презентації звучали прямі, інколи складні запитання від інших команд, але завжди по суті. У цей момент змагання поступово перетворювалося на діалог, у якому важливо було не лише продати ідею, а й уміти її захистити та пояснити, показати, як саме вона може вплинути на життя міста та людей, які щодня живуть і працюють у Києві.
Під час обговорень від спікера команди пролунала думка, яка багатьом відгукнулася: якщо проєкт тримається на одній людині – це великий ризик. Ця фраза не потребувала пояснень, адже учасники впізнавали в ній знайомі ситуації й почали інакше дивитися на роль команди та відповідальність кожного, особливо коли йдеться про ініціативи, спрямовані на розвиток міського середовища.
Проєкти, які представляли команди, були спрямовані або на вирішення конкретних проблем столиці, або на створення нових можливостей для киян, наприклад, зручніших сервісів, кращої комунікації, більш активної участі мешканців у житті міста. Але наступний етап показав, що гарної ідеї недостатньо, якщо не зрозуміло, для кого вона створена. Саме тому після презентацій учасники детально працювали з поняттям цільової аудиторії. Розбирали вік, інтереси, потреби, місце проживання та інші характеристики аудиторії, які допомагають зробити проєкт життєздатним, затребуваним і справді корисним для конкретних груп мешканців Києва. Усвідомлення того, що успіх ідеї значною мірою залежить від правильно визначеної аудиторії, стало важливим поворотом у мисленні команд.
Практичну частину закріпили через гру. Учасники вчилися визначати цільову аудиторію в реальному часі: найсміливіші вигадували тему на місці й одразу намагалися зрозуміти, кому вона може бути потрібна серед учасників команд-конкурентів. Це викликало активні обговорення, швидкі рішення та несподівані висновки, наближаючи абстрактні ідеї до реальних міських запитів.
У підсумку тренінг допоміг змінити саму динаміку взаємодії між командами. Конкуренція між командами стала здоровою, а також додалося розуміння цінності співпраці всередині команди. Саме в такій атмосфері формуються рішення, здатні зробити життя в українській столиці більш комфортним, відкритим і орієнтованим на людей. Командам були створені умови, без яких жоден проєкт не може стати справді сильним і стійким.